Український парламент готується ухвалити законопроєкт, який визначить правила для ринку криптовалют. Його мета — упорядкувати обіг віртуальних активів, захистити користувачів і збільшити податкові надходження до бюджету. Документ уже отримав одностайну підтримку профільного комітету Верховної Ради.
Що таке віртуальні активи за визначенням законопроєкту?
Йдеться про цифрове майно, яке існує виключно в електронному вигляді завдяки технології блокчейн. Це не гроші, а щось ближче до електронного майна — як цифровий аналог речі. Сюди входять токени, NFT, стейблкоїни та інші типи цифрових активів.
Чому закон необхідний?
Наразі в Україні криптовалюти не мають офіційного статусу. Тому у випадку правопорушень або суперечок громадяни не можуть ефективно захистити свої права. Глава фінансового комітету Данило Гетманцев порівнює нинішній стан із "Диким Заходом".
Кого торкнеться нове регулювання?
Закон стосуватиметься як фізосіб, що володіють чи торгують криптоактивами, так і бірж, сервісів зберігання, емітентів токенів та фінтех-стартапів. Усі, хто працює з криптою професійно або інвестує — потраплять у поле дії нового закону.
Чи зможе держава контролювати особисті гаманці?
Ні. Прямого доступу до приватних ключів користувачів не передбачено. Проте біржі та інші посередники повинні будуть звітувати про операції та проводити ідентифікацію клієнтів.
Чи торкнеться це малих інвесторів?
Для пересічних користувачів передбачено прості вимоги: задекларувати прибуток і сплатити податки. Жодних ліцензій чи дозволів не потрібно. Але при користуванні біржами потрібно буде пройти KYC — процедуру ідентифікації.
Як оподатковуватиметься прибуток від крипти?
Обкладатиметься лише дохід — різниця між продажем і купівлею активів. Ставка ПДФО — 18%, військовий збір — 1,5%. У 2026 році для активів, придбаних до набуття чинності закону, передбачено знижену ставку — 5%. Обмін крипти на крипту, дрібні доходи та безкоштовні токени не оподатковуються.
Якщо просто зберігати крипту — що з податками?
У такому разі декларувати нічого не потрібно. Обов’язок виникає лише у разі фіатного прибутку — коли криптовалюта конвертується у гривню або іншу валюту.
Що буде за недекларування доходу?
Порушників чекають штрафи. Для бізнесу передбачено адаптаційний період з поетапним впровадженням відповідальності до 2029 року.
Скільки отримає бюджет?
За оцінками Global Ledger, якщо б ринок був легалізований раніше, за 2021–2024 роки бюджет міг би отримати понад $350 млн.
Чи стане купівля крипти складнішою?
Купівля стане безпечнішою, хоча й трохи формалізованою — через обов’язкову ідентифікацію. Це зменшить ризики шахрайства.
Чи допоможе закон проти корупції?
Так. Нові правила зроблять складнішим використання крипти у тіньових схемах. Ідентифікація користувачів, звітність бірж і контроль транзакцій унеможливлять багато зловживань, які досі залишались поза увагою.
Хто виграє?
Виграють усі — громадяни отримають захист, бізнес працюватиме легально, а держава отримає доходи. Закон також відкриває двері для створення в Україні криптобірж, які можуть вийти на світовий рівень.